Не кожна важка, значуща, стресова подія може стати травматичною. Травматичні події відбуваються, коли людина піддається впливу пережитої події, яка робить її безпорадною перед обличчям небезпеки, тривоги та інстинктивного збудження. Події, які можуть спричинити психологічне травмування, – це ті, які людина сприймає як загрозу своєму життю, життю близьких або свідком яких стає.

 

Травма в тілі – це порушення цілісності шкірного покриву. Те саме відбувається і з психікою. Психічні травми з’являються внаслідок порушення цілісності кордонів нашої психіки різко й несподівано або довготривало та інтенсивно.

 

Коли відбувається щось дуже стресове та загрозливе для нас, мозок реагує швидко та інстинктивно (біжи, бийся, замри). Чим довше триває загроза, коли людина не може ані “битися”, ані “втікати”, тим серйознішими можуть бути наслідки. Так може формуватися травматичний стан, який згодом переходить у посттравматичний стресовий розлад.

 

Переживання чогось травматичного може суттєво вплинути на нашу здатність рухатися далі. Важливо не стільки те, що з нами відбувається в момент самої кризи, а те, як ми пережили цю подію або як вона унікально зафіксувалася в нашому досвіді. Тому коли небезпека після травматичної події минула, важливо дозволити собі прожити весь той досвід, який трапився, щоб уникнути ПТСР.

 

Здатність людини пережити та подолати травматичні ситуації може бути підсилена за допомогою психологічної підтримки, підтримки близьких, а також власних зусиль для відновлення психічного здоров’я. Самоусвідомлення, ведення щоденника для вираження емоцій, регулярна фізична активність та здоровий спосіб життя також можуть сприяти покращенню стану після травматичного досвіду.